Відгодівля бройлерів з використанням БМВД
Бройлерний бізнес приваблює підприємців прибутковістю оскільки курчата за 42 дні досягають відгодівельних кондицій після чого їх відправляють на забій. Ідеальна картина бізнес-моделі можлива за утримання високопродуктивного генетично чистого поголів’я, створення оптимальних умов мікроклімату, щільності посадки, системи менеджменту і використання повнораціонного корму, який забезпечує усіма необхідними поживними речовинами, вітамінами та мінералами.
З метою самостійного виробництва комбікорму власнику необхідно підібрати всі необхідні сировинні компоненти та впевнитися в їх безпечності та якості.
Для забезпечення енергетичної складової комбікорму в умовах України доцільно з економічної точки зору використовувати зернові: пшеницю або кукурудзу, які задля безпеки бажано перевірити на вміст мікотоксинів, а для подальшого розрахунку рецепту корму необхідно визначити мінімальні базові показники: вологість, вміст сирого протеїну та крохмалю. Позитивний ефект при відгодівлі бройлерів забезпечує додаткове введення рослинної олії, яка забезпечує птицю легкодоступною енергією, знижує пильність корму та полегшує грануляцію.
З-поміж джерел протеїну максимальною харчовою цінністю, рівнем та доступністю есенціальних амінокислот володіють продукти тваринного походження, однак враховуючи небезпеку поширення збудників інфекційних хвороб, доцільно використовувати лише високоякісне рибне борошно, виробництво якого зосереджене в Данії та країнах Африки. Враховуючи вартість самого рибного борошна та витрати на визначення необхідних показників якості та безпеки на сьогодні використання цього компоненту доцільне лише у престартових та стартових комбікормах у випадку утримання значного поголів’я.
Тому, білкову складову забезпечують частіше продуктами переробки (шрот, макуха) олійних культур: сої, соняшнику, рідше рапсу. За поживними характеристиками, рівнем незамінних амінокислот та ступенем їх засвоєння у цьому списку переважає соя, однак вона потребує спеціальної обробки для руйнування антипоживних факторів. Тому, доцільно використовувати соєвий шрот, макуху або екструдат, які пройшли термічну обробку. Серед показників поживності білкову сировину бажано дослідити на рівень сирого протеїну, сирої клітковини, вміст жиру, небілкового азоту, а для безпеки – на рівень мікотоксинів, вільних жирних кислот, перекисей та інгібіторів трипсину.
Природня сировина не забезпечує повну потребу вітамінів, макро-та мікроелементів, тому для створення повнораціонного комбікорму необхідно їх вводити додатково. Зазвичай ці добавки надзвичайно концентровані, тому бажана кількість дозволяє їх використовувати лише в складі вітаміно-мінерального преміксу. Для досягнення гомогенного змішування усіх компонентів вкрай необхідно використовувати професійні змішувачі, зокрема горизонтального двохвального типу. Якщо виникає сумнів у рівні обладнання, що не дозволяє якісно змішати мікро-та макрокомпоненти з зерновою та білковою сировиною, доцільно використовувати концентрати, виготовлені на професійному обладнанні перевіреним виробником.
Власники підприємства та їх технологи мають зважити усі потенційні ризики та можливості, пов’язані з вибором сировинних компонентів, їх перевіркою, підготовкою, змішуванням, і придбати оптимальний концентрат – добавку з білковою, вітамінною, мінеральною або комбінованою складовою. У випадку дрібних фермерських господарств ідеальним вибором залишається використання білково-вітаміно-мінеральних добавок з високим відсотком вводу, які потребують введення лише зерна і незначної кількості макухи та олії.