Гуси

Бізнес-привабливість гусей обумовлена затребуваними продуктами та безвідходністю виробництва, оскільки м’ясо, субпродукти, яйця, перо, пух, жир, органічні добрива користуються постійним попитом незважаючи на високу реалізаційну ціну. Гуси невибагливі, швидко звикають до умов утримання, мають зразковий імунітет, яєчна продуктивність зростає з віком, а бройлерні кроси за 12 тижнів досягають ваги 7-9 кг. Прибутковість підвищується при одночасному племінному і м’ясному розведенні птахів. Для успішного гусівництва необхідно проаналізувати ключові аспекти та прикласти зусилля.

Технологія

Екстенсивна система вирощування передбачає використання природніх пасовищ, що знижує витрати корму, але подовжує термін відгодівлі, тому використовується частіше в дрібних фермерських або присадибних господарствах.

Інтенсивна відгодівля гусей на м'ясо проводиться в приміщеннях на глибокій підстилці, на сітчастій підлозі, в клітках та в літніх вольєрах. При вирощуванні на глибокій підстилці рекомендується розділяти поголів’я на статеві групи, що підвищує забійну живу масу птиці на 5-8 % та збереженість на 2-3%. У великих приміщеннях групи гусей по 250 голів розділяють перегородками на секції, а щільність посадки становить 8 гол./м² у віці 1-4 тижні, 4 гол./м² у віці 5-9 тижнів. Використання сітчастої підлоги дозволяє економити велику кількість підстилкового матеріалу, але потребує капітальних витрат на етапі планування приміщення.

Для інтенсивного вирощування гусенят на м'ясо з добового віку до забою використовують одноярусні кліткові батареї. Лінії монтують вздовж пташника попарно, між ними встановлюють бункерні годівниці з системою автоматичної подачі корму. В окремих природно-кліматичних зонах можна тривалий період року вирощувати гусенят в літніх вольєрах або відгодівельних площадках.

Утримання птиці з метою розведення, інкубації та реалізації добового молодняку вимагає приміщення з вигульними майданчиками, вольєрами, пасовищами та природніми водоймами. Розмір приміщення планують з розрахунку 0,25 м²/гол. для молодняку та 1,0 м²/гол. для дорослих птахів, пасовища – 3 м²/гол., а водойми – 0,2 м²/гол. Вільне утримання забезпечує тривале перебування гусей в природніх умовах і сприяє вищій яєчній продуктивності самок. У приміщеннях облаштовують годівниці, поїлки та гнізда для відкладання яєць. В якості підстилки використовують солому, стружку, торф, тирсу та інший целюлозомісткий матеріал, річна потреба якого становить 40 кг/гол. Формування стада проводять з розрахунку 4 самки на 1 самця, однак запобігають родинним зв’язкам, оскільки це знижує процент виводу.

Молодняк

Оцінку молодняка проводять не раніше 6-8 годин після видалення з інкубатора. Гусенята, що придатні до відгодівлі, рухливі, активно реагують на звук, мають м’який живіт, закриту пуповину, чистий пух в ділянці клоаки. Жива маса добових гусенят має складати не менше 90 г.

Менеджмент

Технологічну та санітарну обробку приміщень проводять після кожної партії: територію, стіни, підлогу, обладнання миють апаратами високого тиску, проводять дезінфекцію, встановлюють бар’єри та витримують час санітарного розриву.

У перший тиждень вирощування температура в пташнику має становити +26°С, а під брудером - +30°С. Починаючи з другого тижня температуру поступово знижують і доводять до +22°С до кінця третього тижня. На початку четвертого тижня вирощування птахи почувають себе комфортно при +18-20°С. У випадку неможливості забезпечення оптимальної температури птахам облаштовують огорожі для формування брудерної зони з індивідуальним підігрівом.

Концентрація шкідливих газів в приміщенні перевіряють один раз на тиждень вранці. Максимальна кількість вуглекислого газу не повинна перевищувати 0,25%, аміаку – 15 ррм, а сірководню – 5 ррм. Примусова вентиляція має забезпечувати притік свіжого повітря в холодний період у кількості 0,65 м3/год, а в теплий – 5,0 м3/год на 1 кг живої маси, при цьому швидкість руху повітря має становити 0,1-0,5 м/с та 0,2-0,6 м/с, відповідно.

Упродовж перших семи днів гусенятам забезпечують цілодобове освітлення з інтенсивністю 25-30 Лк. Починаючи з другого тижня тривалість світлового дня скорочують щоденно на 40 хвилин і доводять до 16 годин на 20 добу вирощування. В подальшому птахам достатньо 14 годин світла. Режим переривчастого освітлення економить 45% електроенергії, збільшує масу молодняку на 3% і знижує витрати корму на 5%.

Годівля

Годівля водоплавних птахів має свої особливості в залежності від напряму продуктивності, виду та породи. Оскільки гусям можна згодовувати корм з високим рівнем сирої клітковини, можна суттєво здешевлювати раціон використовуючи додатково джерела карбогідратів (трав’яне борошно, зелені та соковиті корми). Екстенсивна система вирощування гусенят передбачає випасання молодняку на пасовищах. Час перебування визначається погодними умовами, тому в сильну спеку їх заганяють в тінь. Якщо пасовища малопродуктивні, то для гусенят необхідно організовувати підгодівлю концентратами.

В присадибних господарствах використовують напівінтенсивну систему: упродовж перших трьох тижнів життя гусенят годують повнораціонними комбікормами без додавання зелених і соковитих кормів. З 4 по 10 тижні в раціон гусенят додатково вводять зелені корми, на 11 тижні з раціону їх виключають для прискорення процесу зміни пера, а в подальшому зелені корми використовують увесь період відгодівлі і виключають за два тижні до забою.

При відгодівлі гусей у промислових масштабах доцільно використовувати повнораціонні комбікорми за програмою м’ясної відгодівлі чи племінного утримання. Годівля сухим комбікормом здійснюється з допомогою бункерних годівниць або автоматизованого обладнання з фронтом 1,5 см/гол. для молодняку та 2,0 см/гол. для гусей старше 4 тижнів. В перші дні життя для годівлі використовують листи паперу або годівниці з низьким бортиком для того щоб гусенята знайшли корм. Годівниці розташовують на відстані 2 м від поїлок, що дозволяє зменшити втрати корму при бажанні запити кожну порцію водою.

Окремо виділяють відгодівлю гусей на жирну печінку. Для цього птахів розміщують в приміщеннях при щільності 2 гол/м² і впродовж 12-13 тижнів годують кукурудзяними раціонами 5 разів на добу. При досягненні 4,2-4,5 кг гусей розділяють на групи по 10-12 голів за щільності 6 гол/м², щоб знизити активність птахів, а в корм використовують запарену кукурудзу, яку задають індивідуально.

Напування

Потреба у воді для дорослих птахів становить 2 л/гол. з фронтом напування – 3 см/гол., тому в промислових пташниках зазвичай монтують автоматичну систему ніпельного водозабезпечення з розрахунку 1 екз./5 голів, а в дрібних господарствах достатньо вакуумних поїлок (1 екз./50-60 голів) або типу пласон (1 екз. на 150-200 голів).