Коні

Господарське значення коней здавна полягало в перевезенні вантажів та верхової їзди. Довгий час домашні коні забезпечували людей молоком, м’ясом та шкірою для одягу. Конина – корисний і дієтичний продукт, а з молока готують кисломолочний напій – кумис, який використовують для лікування шлунково-кишкових розладів. В сучасних умовах продуктивне конярство не перевищує 5%, а коні частіше використовуються для занять кінним спортом та з декоративною метою.

Технологія

Ферми для коней поділяються на робочі, де тварин використовують у якості робочої сили, племінні для вирощування породистого молодняку і товарні, з отриманням продуктів конярства.

Система утримання поділяється на табунну (робочо-користувальне конярство), стаєнну (іподроми, кінноспортивні школи, прокатні пункти) та змішану (кінні заводи, племрепродуктори).

У стайнях коням забезпечують повноцінний відпочинок, гарну годівлю і захист від несприятливих погодних умов. При поголів’ї до 20 особин їх утримують разом, а племінних тварин – окремо по статі та віку. Жеребців утримують ізольовано від загального поголів’я. При утриманні коней бажано обладнувати просторі бокси та вигульні майданчики на відкритому повітрі. Розміри боксу визначаються породою та довжиною тіла коня. Для підрахунку визначають висоту холки: площа боксу має становити двократний показник, а ширина має бути більшою в півтора рази. Тому зазвичай розміри боксу становлять 3,0х3,5 м або 2,5х4,2 м, що становить 10,5 м2. У випадку прив’язного утримання в стійлі необхідно облаштувати лінію безпеки. При утриманні більше 20 коней поряд з боксами в стайні мають бути додаткові приміщення для обладунків, манеж для тренування, загони для прогулянок, кузня та стаціонар для хворих тварин.

Табунна система – найдешевший спосіб утримання коней, оскільки вирощування тварин проходить в наближених до природніх умовах. Для табунного утримання будують конюшні лише для племінних жеребців, поголів’я ділять на 120-150 голів, яких тримають на пасовищі упродовж року, а взимку їм будують прості споруди або накриття.

Стаєнно-пасовищна система утримання передбачає випас тварин на окультурених пасовищах влітку та стаєнне утримання взимку. Пасовища поділяють на ділянки для випасання різних за статтю та віку груп коней.

Молодняк

Під час вибору лошати бажано перевірити стан здоров’я та умови утримання батьків тварини у заводчиків. Власник тварини має розповісти про звички тварин і обов’язково продемонструвати їх. Для огляду тварини необхідно запросити досвідченого конюха або лікаря ветеринарної медицини.

Під час первинного огляду тварини необхідно звернути увагу на очі, вуха і зуби. Різні виділення, занадто яскравий та блідий колір свідчать про ознаки захворювань. Копита у здорової тварини мають бути округлі, рівні, без наростів і тріщин, а підошва незначно увігнута.

Для огляду екстер’єру тварини її виводять із приміщення і змушують рухатися у кількох напрямах: переміщення має бути рівним без зупинок і шкутильгання. Тварини не повинні боятися людину, яка заходить у денник.

Менеджмент

Стаєнне утримання передбачає розміщення в один ряд тварин, які відділені один від одного перегородками. Якщо площа приміщення дозволяє, то коней утримують в денниках – окремих приміщеннях для кожної тварини. Перегородки роблять не глухими, тому тварини неізольовані, але знаходяться у спокої. Висота дверей має становити 2,4 м, ширина – не менше 1,2 м, висота глухої перегородки – 1,4 м, а вище – решітка. Оптимальна висота стелі має становити 3 м. Стійла і денники розміщують в два ряди, між якими облаштовують прохід шириною 3 м для роздачі корму і видалення гноївки. Підлога приміщення має бути сухою, неслизькою, вологонепроникною, тому облаштовуєтеся матеріалами з низькою теплопровідністю (глина, дерево, керамзитобетон). Коней утримують на підстилці з тирси, соломи, торфу: в денниках її змінюють щоденно, а глибоку підстилку в залах змінюють двічі на рік.

Площа денника для жеребця становить не менше 16 м2, для кобили за групового способу – 10 м2, а лошати – 5 м2. Лошат сисунів до відлучення утримують поряд з матками.

Температура підтримується за рахунок тепла, що виділяється тваринами, тому стіни і дах будівлі стайні утеплюють, систему опалення зазвичай не облаштовують. Взимку температура у приміщенні має становити +15-18°С. Коням шкідливі протяги, тому при будівництві приміщення планують систему вентиляції.

Норма природнього освітлення (співвідношення площі вікон до площі підлоги) має становити не менше 1:10.

У стайнях зазвичай облаштовують додаткові приміщення для зберігання збруї, інвентарю, концентрованих, грубих кормів, підстилки, для купання, злучки або штучного запліднення (племінні ферми) та ветеринарних обробок.

Поряд зі стайнею облаштовують вигульні дворики з огорожею, де тварини гуляють вдень. Площа загону розраховується виходячи з кількості коней: на племінну тварину – не менше 20 м2, на решту – 12 м2. Для вигулу племінного жеребця необхідно 600 м2, для тренування молодняку – 400 м2. Огорожу виготовляють із металічних труб діаметром 7-9 см або обрізних дошок та жердин. Заборонено використовувати арматуру або проволоку, оскільки тварини можуть травмуватися.

Вигулювати коней треба мінімум тричі на тиждень, але без надмірних навантажень. При зниженні температури повітря нижче -20°С тренування небажані.
Для захисту коней від шкірних захворювань раз на тиждень їх купають з милом або спеціальним шампунем, чистять шерсть щіткою. Піну і залишки мила змивають водою кімнатної температури для уникання алергічних реакцій. У період линьки і випасу на пасовище часте миття не здійснюють.
Температура підтримується за рахунок тепла, що виділяється тваринами, тому стіни і дах будівлі стайні утеплюють, систему опалення зазвичай не облаштовують. Взимку температура у приміщенні має становити +15-18°С. Коням шкідливі протяги, тому при будівництві приміщення планують систему вентиляції.
Власник коней кожні півроку має запрошувати ветеринарного лікаря для щеплень і профілактичного огляду, особливу увагу звертають на кінцівки та зуби.

Годівля

Тварин бажано годувати 3-4 рази в однаковий час кожного дня для злагодженої роботи травної системи. Перегодовування і голод однаково шкідливі для тварини. Режим харчування корегують відповідно до віку, статі, фізичних навантажень і пори року.

Для лошати віком два-три тижні єдиним кормом є молозиво і молоко матері. У 10-15 днів лошата наслідують матір і починають пробувати корм. Тому підгодівлю комбікормом або вівсом і пшеничними висівками починають з 2-3 тижневого віку. Для підгодівлі лошат бажано обладнати спеціальну годівницю з решіткою. Раннє привчання лошат до рослинного корму – запорука правильної роботи шлунково-кишкового тракту. Для лошат-сиріт використовують замінники молока

Годівля дійних кобил залежить від живої маси та рівня молочної продуктивності. Годівля спортивних коней має повністю забезпечувати потребу в енергії та протеїні, але не сприяти накопиченню зайвого жиру. Для коней, які використовуються у дистанційних пробігах організовують раціональну годівлю для уникнення проблем з суглобами, обміном речовин та дегідратацією. Тип раціону має забезпечувати тварин глікогеном – джерелом енергії та білком – для діяльності мускулатури.

Для нормального травлення коням потрібні грубі корми (сіно). Сіно частково змінюють буряковим жомом та соєвим лушпинням, часто додають моркву, а в літній період випас або скошена трава повністю задовольняє потребу в грубих кормах. Концентровані корми складаються з вівса, плющеного ячменю, кукурудзи та макухи. Обов’язковим кормовим компонентом для коней є сіль, а у випадку важких тренувань вводять енергетичні добавки: мелясу, лляне насіння, рослинну олію, тощо.

Напування

Коні мають отримувати постійний доступ до свіжої чистої питної води. В умовах стаєнного утримання тваринам облаштовують автоматичні напувалки, а на пасовищах – ємкості з водою. Коні зазвичай споживають від 30 до 60 л води, а під час напруженої роботи – до 80-100 л. На 1 кг сухого корму кінь вживає 2-3 л води, а з підвищенням температури повітря – до 6 л. Рекомендується напувати коней перед роздаванням корму. Температура води має бути не нижче температури приміщення, 8-12°С. Напувати тварин відразу після інтенсивної роботи небажано, оскільки можуть виникнути застудні захворювання, в тому числі ревматичне запалення копит.